«Будуть доганяти, Вова!»: Ігор Лапін про долю влади, пастку Трампа та корупцію під час війни

Ми знаємо, що робити з життям-буттям в Україні. Але ми не знаємо, хто це зробить. У цьому вся проблема. Перемир’я і чи можна взагалі довіряти домовленостям із Росією. Справжні цілі Путіна і чого він хоче від України. «Карфаген», Зеленського і його політичне майбутнє — чи залишиться він при владі, чи піде на вибори і що взагалі відбуватиметься з українською політикою після війни.

Люди, від яких  саме зараз залежить реалізація важливих для України рішень, часто мають зовсім інші інтереси. І поки країна намагається вижити, влада продовжує своє життя зі своїми грошима, впливом і політичними розрахунками.

Журналісти UA.News поговорили з політичним оглядачем, аналітиком та військовим Ігорем Лапіним саме про це без намагань зробити українські реалії зручнішими для сприйняття. Розмова вийшла різкою, подекуди навіть незручною. Такими й мають бути розмови про війну: справжніми, без заспокійливих формулювань і намагань сподобатися, а тому розмова вийшла чесною.

Далі — пряма мова Ігоря Лапіна.

Затягування поясів, скорочення чиновників і мобілізаційний резерв

Україна сьогодні живе за рахунок зовнішніх запозичень, донатів і власних ресурсів. Якщо ми збираємося цю війноньку далі воювати, треба принципово змінювати підходи до витрати грошей. Прибрати всі популістські програми, прибрати «Єдиний марафон», якого і так ніхто не дивиться, скоротити кількість чиновників.

Нам анонсують скорочення апарату, але цим шляхом ми лише на папері багато що зекономили. Уряд Гончарука вже «скорочував»: з 19 міністерств зробили 15, а потім знову роздули до 20. Насправді всі заброньовані й щасливі чиновники апарату,  у тому числі ті, які відносяться до Бахмуту чи Маріупольської міської ради, далі сидять на повній зарплаті й соціальному забезпеченні з нашої кишені. Вони там ще й тендери якісь проводять. Жоден приватний бізнесмен у разі зупинки об'єкта не тримав би штат на зарплаті. А держава в цій ситуації чомусь має бути оленем. Хоча це робиться суто для збереження адмінресурсу командою Зеленського.

Через бюджетну діру в 27 мільярдів доларів припиняють капітальні видатки. Будівельна компанія «Автострада» зупиняє роботи, і 8,5 тисяч людей залишаються без зарплати. Я сиджу такий собі воєнний і міркую: 8,5 тисячі громадян — це майже повноцінна бригада. Вони і безробітні, і заброньовані. Як то так?

Або металургійні комбінати, які росіяни знищили. Журналісти писали про 15 тисяч працівників — ще 5 бригад заброньованих. Якщо є завдання зберегти спеціалістів для відбудови — це одна історія. А якщо комбінат розбомблений і його не відновлюють, то що з людьми? Аналогічно з чиновниками втрачених громад: на біса їх оплачувати з держбюджету, коли вони ні холєри не роблять?

Звичайно, ми не зекономимо всі 27 мільярдів на чиновниках і не мобілізуємо одразу п'ять нових бригад. Але у цьому напрямку треба дивитися. Звісно, зберегти металурга для економіки виживання важливіше, ніж зберегти футболіста. Тим більше, з тим, як наші футболісти грають — то, бляха-муха, хай лучше стріляють.

Про 37 мільярдів євро від ЄС і лінь депутатів

Володимир Олександрович розповідає, як нам потрібні гроші, а Урсула фон дер Ляєн йому прямо відповідає: у нас є 37 мільярдів євро, доступних для України в цьому календарному році. Але, бляха-муха, треба ж проголосувати закони, які ми самі взяли зобов'язання ухвалити!

У Європі лежать 37 мільярдів євро, а замість того, щоб ухвалити 80 накопичених законопроектів, наші депутати до 13-го числа пішли працювати «непонятно де» — нібито в комітетах. А потім Зеленський виходить і розказує, які депутати негодяї, що не голосують. Класика: цар хороший, бояри погані, в штанах дзюрка, в кишені порожньо. Замість того, щоб думати, де ще проїдати кошти, може, краще просто виконати зобов'язання й проголосувати закони? І гроші зразу з'являться.

Сірий бізнес і як дійсно побороти контрабанду

Медаль має дві сторони, але поговоримо про її ребро — підвищення податків. Усі податкові ініціативи зараз тиснуть суто на білий бізнес, який і так сумлінно платить. Що робити з сірим і чорним ринком, з контрабандою? Гетьманцев нещодавно показав цікаву річ: 18-го айфона ще навіть немає в продажу, а в Україні його вже продають. І цим усе сказано. Ми можемо довго ламати списи, оголошувати чергові реформи митниці, кликати західних партнерів для конкурсів, аби обрати «чесних спеціалістів»...

Приведу приклад з 2014 року. Знаєте, як на Волині побороли контрабанду на цілий тиждень? Вона просто зникла. Я на перехресті траси Ковель–Ягодин біля Любомля поставив свій джип з прапором «Айдару». Поруч новий начальник поліції поставив двох патрульних. А в джипі сиділи ветерани та знайомі колишні контрабандисти. Завдання поліції було простим: зупиняти тільки те, на що вкажуть хлопці.

Доповідаю: колєйка з бусів і машин з контрабандою з польської сторони розтягнулася аж до населеного пункту Бжезно, на кілька кілометрів. І ніхто не їхав, узагалі. Мені обривали телефон люди, про яких я й подумати не міг, питали: «Ігоре Олександровичу, коли ви заберете машину з перехрестя?» А мене там навіть фізично не було, стояла лише машина з прапором.

Хочете навести лад з контрабандою? Візьміть спеціаліста, який досконало знає, як її везуть. Візьміть контрабандиста на роботу, серйозно кажу. Ось реальний механізм боротьби з сірим бізнесом.

«Вовина тисяча», популізм і цинізм депутатів

Зараз пропонують підняти ПДВ на 1% для всіх і роздавати кешбек, або страхувати бізнес від воєнних ризиків. Я проїхав від Луцька до Києва — на жодній заправці немає антидронових сіток. Зате з бюджету роздали гроші на «єБак» аби підтримати не людей, а нафтотрейдерів.

Взяти податок з чесних людей, аби роздати всім підряд — «хороша» історія. Потім виявляється, що Юлія Тимошенко отримує тисячу гривень кешбеку. Мені, як військовому пенсіонеру, соромно було б таке брати, а депутати не гребують. Стефанчук пропіарився: взяв цей кешбек і перерахував на United24 зі словами «я передав гроші на дрони». Бляха, ти ж не власні кошти віддав, а просто став посередником між податковою та виробниками безпілотників за рахунок «Вовиної тисячі»!

Депутатка Піпа, Тищенко, дружини Арахамії та інших народних обранців — усі отримують соціальну допомогу з бюджету. І це при тому, що кожен депутат сумарно із зарплатою, орендою житла, транспортом і коштами на повноваження отримує понад 270 тисяч гривень на місяць! Звичайні люди скидають по 10–30 гривень волонтерам, а мільйонери у ВР беруть «тисячу весни». А ми потім бідкаємося про діру в бюджеті. Я показав, де ці гроші можна просто не тринькати.

Американська солідарність медіа та «Єдиний марафон»

В Америці Трамп заявив, що CNN і CBS брехуни, і він не даватиме їм інтерв'ю. На це навіть республіканський Fox News відповів солідарністю з колегами заради свободи слова й почав ігнорувати Трампа. Коли він наїхав на фотографів, замість його обличчя почали друкувати чорний квадрат. Оце робоча демократія та інституції.

А в нас уявити солідарність «1+1» чи «Інтера» з відключеними від цифрового мовлення «П'ятим» чи «Еспресо» просто неможливо. При цьому на «Єдиний марафон» видатки не урізають, поліції зарплати та штати піднімають, а про військових думати нікому. От вам і дірка в бюджеті.

Безвідповідальність депутатів і цирк із табло

Коли голосували за бюджет, усім говорили про діру. Але проголосували, бо ж треба? Ну треба. А хто понесе відповідальність? Депутати, які вже вісім років ніякої відповідальності не несуть, і політичної в тому числі. Вони будуть працювати, аж поки війнонька не закінчиться. І вони сьогодні хочуть закінчити ту війноньку, отримуючи по 270–280 тисяч гривень плюс щомісяця та загрібаючи кешбеки?

У бюджеті діра, курс долара скаче. А ми думаємо, що робити? А давайте не будемо на обмінниках писати курс долара. Нехай громадяни України будуть довбо... перепрошую, ідіотами. Нащо їм знати, який курс в обміннику? Зайди і спитай. Це що, стабілізує економіку? Так само роблять державною таємницею кількість випущених росіянами ракет. Від кого таємниця? Від ворога? Абсурд, ворог і так знає, скільки пустив. А нашим людям не треба знати, бо ж буде паніка. Їм нефіг знати, що почнеться війна — хай вон шашлики маринують, а потім здихають у Бучі, розстріляні в потилицю.

Реальні джерела економії та дипломатичний провал

Де взяти гроші в бюджет? По-перше, припинити весь цей популізм: «тисячовесни», марафони і всю оцю соціальну шляпу, яка не має нічого спільного з підтримкою людей. По-друге, скорочення армії чиновників має бути не на словах. Усі чиновники з територій, які ми зараз не контролюємо, — це безробітні, які мають іти працювати в народне господарство, а хто підлягає мобілізації — іти і мобілізовуватися. Тоді будуть реальні скорочення витрат.

У зовнішній політиці ми мусимо переконати західних партнерів, що це інвестиція в їхню безпеку, а не допомога нам. Що робили наші дипломати після 2022 року? Усі розуміли, що треба допомагати, а сьогодні «Альтернатива для Німеччини» каже, що не допомагатиме, французькі опозиціонери звинувачують Україну, а Трамп каже, що через нас дизель дорогий. Зеленський просить Трампа повпливати на Сі Цзіньпіна, щоб той тиснув на Путіна. Ви за роки президентства які взагалі механізми і контакти в Китаї мали? Провалили все, що можна було провалити, а тепер просите когось, щоб хтось за вас попросив! І це на тлі сейфів з баблом і Генпрокурора, який спокійно тікає з країни, після чого його «героїчно» відстоюють.

Про прокурорів-інвалідів, застави й віджимання майна

Підвищення податків б'є тільки по тих, хто платить. Сірому бізнесу воно дає можливість заробляти більше. Треба навести лад у виплатах: у нас 35-річний прокурор є пенсіонером і отримує понад 200 тисяч пенсії. Усі ці хмельницькі прокурори з лівими довідками про інвалідність нанесли прямі збитки державі. Їх звільнили, вигнали, а чого вони не сидять? Буде справедливість — у людей зникне сенс думати, як ухилятися від податків. Де взяти конкретні гроші? Більше мільярда гривень лежить у незабраних заставах різного штибу негідників. Перевірте походження цих грошей — ви офігієте від того, скільки з них ніколи не було зароблено чесно.

Те саме з майном родичів. Коли в бідного чиновника дружина чи мама-пенсіонерка стають успішними бізнесвумен — це стаття за легалізацію коштів. Де кримінальні справи й арешти майна родини того ж депутата Клочка? Вся наша біда в тому, що кожна нова влада починає думати не про те, як повернути вкрадене державі, а як віджати в старої влади й переписати на себе. Чому досі не притягнуті до відповідальності слідчі ДБР, які після рішення суду «забули» внести в базу арешт майна Медведчука, щоб за два дні його переписали на інших? Оце реальні питання, де ховаються гроші і відповідальність. 

«Онанізм» силовиків, правки Лозового та прокурорський договорняк

Бабла в країні неміряно. Просто немає «фаберже» в органів слідства, прокуратури та ДБР. Та й у НАЗК, НАБУ і САП проблем не менше. Вони сидять, розслідують справу 10 років, а потім розказують про свої статеві труднощі: «Ой, нам правки Лозового заважають!» Ви серйозно? Пишете, що у вас діє злочинна організація, і якийсь Пронін з Фінмоніторингу не дає відповідей на запити? А Кримінальний кодекс для НАБУ вже не працює? Чому Пронін не йде по цій же справі як співучасник, який приховує злочин? Це ж 256-та стаття — сприяння учасникам злочинних організацій! Вона в нього на лобі має бути намальована. Оголосіть йому підозру, повісьте арешт на майно і одразу з'являться всі відповіді!

Але ні, вони 10 років займаються онанізмом, а потім просять скасувати правки Лозового, щоб кошмарити громадян до кінця життя. Це шлях до ментовської держави, де все вирішує слідчий. Силовики мають відпрацьовувати свої високі зарплати, а Проніна треба відправляти в загальний колгосп — разом із Мудрою, Микитасем і Кірілом Алєксєєвічем.

Вся країна знає, хто такий «Вова з Династії» чи «Шеф Андрєєвіч» у справі «Карфаген». А НАБУ не знає! Просто дивляться, як «Шеф Андрєєвіч» о другій ночі виїжджає за кордон, і махають хустинкою. Демонстративно перелізли через паркан, зробили обшуки, показали фотки бабла з сейфа і провели. Це був чистий договорняк.

Як Кравченко втік на службовому авто і чому його «продрушляли»

Згадаємо втечу генерального прокурора Кравченка. У нього було два «бронежилети». Перший: фінансова подушка по всьому світу, аж до Еміратів. Другий: кримінальні справи проти депутатів і Арахамії, по яких він просто не підписував процесуальні документи для НАБУ. Депутати не кошмарять Кравченка, а він тримає їх на гачку.

Кравченко готував атаки на НАБУ й САП, щоб відсторонити Семена Кривоноса через кримінальне провадження і повністю підпорядкувати системи собі. Але НАБУшники його випередили, хоча потім спокійно «продрушляли» й дали йому втекти.

7 вересня Зеленський зустрічається з НАБУ і САП, які доповідають йому по Кравченку. Того ж дня президент викликає Кравченка й Арахамію. Кравченко каже, що пише заяву на відставку. Але Зеленський не відсторонює його ні 7-го, ні 8-го вересня. Вичікує цілий тиждень, аж до понеділка, напередодні голосування в парламенті.

За цей час Кравченко звільняє свою заступницю Вдовиченко — вона звалює. Відправляє в біга свою жінку, на якій висить стаття за відмивання коштів. Потім записує відео, виписує собі відрядження, сідає в службове авто і теж спокійно звалює за кордон. Прикордонники Порошенка за дзвінком не випустили, а прокурор їде без жодних перешкод. А вже у понеділок Зеленський виходить, потужно надуває щоку небритості й каже: «Я його відсторонюю». Звісно, бо той вже в безпеці.

Мільярди під ногами та імунітет для обраних

Тепер Кравченко у Відні сидітиме із запевненням про «політичний тиск» від президента, і жодна Австрія його не видасть. Поки Україна не створить свій «Моссад» або не залучить приватні військові компанії, які перевозитимуть таких втікачів у багажниках, ніхто з них не відчує невідворотності покарання.

До того ж, Кравченко виїхав на службовій машині. Він уже не генпрокурор, де машина? Статтю про незаконне заволодіння транспортним засобом скасували?

Зеленський обіцяв прирівняти корупцію під час війни до державної зради. Для військовослужбовців відповідальність підняли одразу, а подільники «Слуг» на кшталт Безуглої взагалі пропонували розстріли на місці. А що з корупціонерами? Розібралися? Ні. Ось де наші гроші! Якщо новий генеральний прокурор досі не підписав підозри тих 60 депутатів, про яких гуділи всі інсайди, значить його все влаштовує. Справи за конверти є, угоди зі слідством є, а підозр немає. 

«Вони не збираються жити в Україні»

Я можу наводити сотні й тисячі таких прикладів — нічого не зміниться. Ця влада не збирається жити в Україні. Якщо фронт утримається — «слуги», розуміючи, що їх будуть наздоганяти ті хто прийдуть, заберуть свою фінансову подушку і звалять за кордон. Бо стільки пролитої крові їм ніхто не пробачить.

Якщо фронт проламається — вони, розуміючи, що прийде москаль, усе відбере й розстріляє, так само візьмуть своє бабло і звалять.

Треба бути дуже наївними, щоб думати, ніби вони планують жити поруч із нами — при москалях чи при новій владі. Тому можна скільки завгодно надувати щоки й не голити щетину. Вони так поводяться, бо не бачать свого майбутнього в цій країні. А поки йде війна і немає виборів, вони спокійно грабуватимуть далі, отримуючи свої кешбеки та «Вовину тисячу».

Гроші в державі з'являться одразу, як тільки з'явиться верховенство права. Західний бізнес готовий вкладати в Україну, але не робить цього не лише через війну, а й через відсутність закону. Нам європейці відкрили перший кластер кандидатства й кажуть: «Ось 37 мільярдів, але дайте верховенство права». А яке нахрен верховенство права, якщо Зеленський займається позасудовими розправами через свої РНБОшні санкції? Для громадян України всередині країни санкції за законом вживатися не можуть. Але у нього така забавка. Який інвестор сюди прийде, коли країною керують у ручному режимі?

Спадковий «бронежилет» і застави для своїх

Мене цікавить не стільки втікач Кравченко, скільки новий генеральний прокурор. Він досі не підписав підозру Арахамії. Тобто «бронежилет» у вигляді лояльних депутатів, необхідних для голосувань у парламенті, просто переїхав у спадок від Кравченка до нового генпрокурора. І якщо НАБУ й САП будуть далі друшляти — все так і залишиться.

НАБУ знає, хто такий «Шеф Андрєєвіч», хто такий «Вова з Династії», хто такий «Кирил Олексєєвич». І що, чекаєте, поки вони теж втечуть? Палець об палець не вдарили! Коли за Єрмака внесли 150 мільйонів застави, походження грошей нікого в НАБУ не зацікавило. Жодної кримінальної справи проти фірм-одноденок та їхніх директорів, які підписували ті платіжки, не порушили. А тепер вони піднімають кіпіш щодо інших застав. Це ж смішно.

Пастка Кремля: чому Трамп і Зеленський ведуться на розводняк Путіна

Трамп живе у своєму вигаданому світі, нестановлений «Вова з Династії» — у своєму, а ми — у реальному. Путін розвів Трампа як лоха, переконавши, що це війна за території. А Зеленський із дипломатами почали бігати й доводити: «Ні, Донецьк, Крим і Курщина — це наша земля, ми її не віддамо!» Усе, вони заковтнули наживку.

Якщо ти сидиш за картковим столом і через п'ять хвилин не розумієш, хто тут лох, вибач, лох — це ти. Трамп із Путіним «базарять» про території, і наші повелися.

Росії не потрібні окремо Краматорськ чи Слов'янськ. Їм потрібна вся Україна, але як територія без українців. Це екзистенційна війна за виживання нації! А коли наші політики розказують Трампу про корисні копалини й прадавню історію — це повна херня.

Чому Путін не почав велику війну у 2014-му? Бо вважав, що домовиться. Думав, домовиться і з Зеленським. Але прорахувався в одному: коли Зеленський у 2019 році їхав на Нормандський формат, на Майдані зібрався Рух опору капітуляції й чітко сказав: «Підпишеш там якусь хрінь — можеш летіти прямо в Ростов».

Пам'ятаєте, як Сурков істерично кидав документи в Єрмака з криками «Мы так не договаривались!»? Бо Вова реально перелякався. Він нічого у житті так не боявся, як Майдану. І щоб Майдану більше не було, Зеленський сьогодні повернув у владу тих самих «спеціалістів» по зачисткам. 

Трамп міркує як ріелтор: «Купи-продай, чого ви воюєте за той шматок землі? Віддайте Путіну Слов'янськ із Краматорськом, і буде мир». А Путін Трампу прямо каже: «Якщо вони віддадуть — це буде лише підстава поговорити про мир. Але хай ще віддадуть Запоріжжя, зроблять санітарну зону з Харкова, Сум і Чернігова, та й Одеса ж — ісконно русскій город».

Він почне розмову лише після того, як ми без бою здамо фортеці й усе здаватимемо далі. А Зеленський повівся на цю шляпу і тепер виправдовується перед Трампом. Хоча справжня мета Путіна — повне знищення України та посадка сюди своєї маріонеткової влади.

Знищення нації замість «хороших русскіх» і пастка «миру»

Путін раніше думав, що ми «один народ», просто трохи недороблені русскі. І якщо в Києві сидітиме правильний Янукович чи правильний Зеленський, нас перероблять, і всі зрозуміють, що ми такі самі росіяни. Але коли ми почали їм бити по морді під Києвом, на Сумщині та Херсонщині, він змінив плани. Він уже не хоче робити з нас «хороших русскіх». Він хоче нас знищити. Ось про що йде війна! Не про Донецьк, Слов'янськ чи Краматорськ. Навіть Зеленський тепер розказує — мабуть, дивиться канал Лапіна — що якщо ми віддамо Слов'янськ і Краматорськ, Путін зариватиметься далі на Полтаву, бо там укріпрайонів немає. Та ні! Не на Полтаву і не на території! Він зариватиметься на те, щоб тут взагалі не було українців.

І Трамп із духом Анкоріджа сидить у цій же дурній історії. У його пунктах «мирного плану» написано, що Україна зобов'язується не відвойовувати території. Вони вважають, що це мир? Мирна угода — це фіналізація результатів війни, визнання нових кордонів, зняття санкцій із Росії та відсутність взаємопретензій. Який Зеленський підпише на папері, що Крим — це Росія? Ну, на пів дня люди видихнуть, а потім його трахнуть за державну зраду. То про яку «мирну угоду» взагалі мова?

«Енергетичне перемир'я» як пастка для лохів

Поки троє потужників живуть у своїх вигаданих світах, ми з вами живемо в реальному. Зеленський вірить, що «енергетичне перемир'я» допоможе нам пережити зиму. Хочете, розкажу на пальцях, що це буде за перемир'я?

Росіяни зараз нарощують випуск «шахедів», будують під землею нову «Алабугу», щоб клепати по 500 дронів на день, плюс збільшують виробництво оптоволокна та балістики.

І от уявіть: ми погоджуємося на енергетичне перемир'я. Зерно пливе, нафта з відкритого крана полилася по 110–120 доларів за барель. Путіну зашибісь! За два місяці тиші він накопичує кілька тисяч дронів і сотні балістичних ракет, натягує антидронові сітки на всі свої НПЗ і спокійно відновлює ППО.

Минає Різдво, січень, мороз мінус 10. І тут якийсь дрон у синьо-жовтих кольорах випадково «падає» в Бєлгороді. Путін каже: «Україна зірвала перемир'я», і нам в один день прилітає декілька тисяч дронів залпом. У найлютіший мороз! Петріотів у нас уже немає, сіток на заправках ніхто не натягував, ТЕЦ як були радянськими одороблами, так і залишилися, бо уряд вирішив готуватися до зими в грудні. І що ми робитимемо? Відповімо десятком дронів по їхніх сітках у Москві?

Кащеєва голка Путіна

А ми ж зараз намацали Кащеєву голку Путіна! Намацали те яйце, де вона лежить, і вивалюємо його! Ми нищимо йому НПЗ один за одним, топимо тіньовий флот, робимо боляче по нафті й бензину, долітаємо до Балтики, Уренгоя й Ямальського Хреста, дістаючи до газотранспортної системи, яка йде на Китай. У нього паніка, доходи падають! І в цей момент нам кажуть: «Ой, давайте енергетичне перемир'я, зате у вас світло в хаті горітиме, бля!». Ну, сьогодні світло горить, а після Нового року його загасять разом із країною.

Якщо ми хочемо просто перезимувати — це одна історія. Але Ігор Лапін хоче перемогти Росію. Якщо ми хочемо сьогодні мати кусок хліба, то завтра в нас не буде ні хліба, ні свободи. От і все.

Маразм Заходу, 37 мільярдів і тупість на переговорах

Трамп шукає крайніх у дорожнечі солярки в Америці й призначає винними наші далекобійні удари по Росії. Опозиціонери Макрона видають подібний маразм: мовляв, загроза нападу РФ на Євросоюз виникла через те, що українці б'ють по російських тилах. До якого маразму ці ідіоти вже договорилися?

Урсула фон дер Ляєн каже Зеленському: «Чувак, у тебе 37 мільярдів лежить у Європі. Проголосуйте за закони про верховенство права й заберіть гроші!». А наш сидить і скиглить: «Нам треба ще 27!». Та ти ці 37 ще не забрав, фінансовий рік закінчується! Примусь депутатів пахати 24/7 без виходу із залу. А вони до 13-го числа пішли гуляти, щоб потім отримати свою тисячу кешбеку чи соціальної допомоги.

А Путін чесно розводить Трампа: «Донні, як тільки вони віддадуть території, я сяду за стіл і з'явиться підстава говорити про мир». Він не гарантує мир, він каже про підставу для переговорів! А ці, як тупорилі вівці, ведуться, що буде мир.

Замість вимоги повного припинення вогню, ми йдемо в кремлівському наративі, ніби можна домовлятися під гуркіт гармат. Якщо Путін порушує перемир'я першим же пострілом, треба чітко казати Заходу: «Ми хотіли говорити, але він стріляє. Заставте його зупинитися, а поки що інвестуйте у власну безпеку й допомагайте нам!»

Путіну для зупинки війни треба просто перестати вбити українців. А нам, щоб вижити як нації, не можна припиняти вогонь, поки Росія не відповзе.

Дипломатичні провали та приклад Ірану

Дуже небезпечно вважати, ніби у війні винен лише «путінський режим», а «простой народ не має страждати». На цю пропаганду в Європі багатьох спіймали.

Зеленський повертається з ООН і хвалиться: за нас проголосувала 51 країна! Серйозно? Раніше голосували 140! Вони проводять шосту Кримську платформу. Бабла на це вгатили немислимо, а який результат попередніх п'яти? Хоч один результат є?

Подивіться на маленький Іран у порівнянні зі США та Ізраїлем. Як Іран змушує Трампа рахуватися з собою? Вони кажуть: «Поки не знімете санкції, не заберете свої корита й не відшкодуєте збитки — ніякого миру не буде. А не хочете слухати — хрен вам, а не Ормузька протока». Нафта одразу по 110 доларів, і весь світ бігає й вирішує питання. Іран мав десь міжнародне право, коли постала загроза його існуванню.

А ми хочемо вижити в білих рукавичках, розблокувати Чорне море для Ердогана й російської нафти, не зупиняючи вогню на фронті. Позиція України на переговорах залежить від президента. Що більше Зеленський замазаний у корупції, то слабша наша позиція. І ця «кривенька качечка» намагається розповідати, як потужно вона керує країною.

Підготовка до здачі країни у 2022-му та невідворотність покарання

У 22-му році вони готувалися не до війни, а до здачі країни. Просто не розрахували, що народ вийде й сам дасть москалям по зубам: без зброї, в лаптях, як у 2014-му. А людям розказували: «Не треба готуватися, маринуйте шашлики».

Як військова людина я знаю, що таке рокадні дороги — дороги впоперек лінії наступу ворога для маневру своїх військ. А вони перед вторгненням розширювали поздовжні дороги до Білорусі, щоб російські танки їхали не в один ряд, а в два чи три!

Робили все, щоб здати Україну: забороняли підривати мости до Києва, і лише завдяки комбригу 72-ї бригади ворога зупинили. Чонгар і Антонівський міст ніхто не підірвав, зате хотіли підірвати мости через Дніпро в Києві — Залужний не дав цього зробити, бо це відрізало б усе Лівобережжя й спричинило б катастрофу.

Вони готували країну до капітуляції. Сьогодні через свою жадібність і тупість вони продовжують цей процес. Але хрен у них вийде! Другої України в нас немає, тому ми цю війноньку довоюємо. А як їх потім доганяти — нормальні люди знають. І вони це прекрасно розуміють.

Геополітика Трампа, трагедія Зеленського та «команда» в бігах

Подивіться на Близький Схід. Для Нетаньягу продовження війни — це продовження політичного життя та захист від тюрми. Для Трампа ж іранська війна — це катастрофа, але як її закінчити, він не знає. А що Зеленський? Він буде триматися за владу до останнього, бо чудово розуміє: будь-які вибори він програє всім. Їхній останній похід на вибори планувався на осінь цього року — згадайте, що розказував той же Федоров. Але Зеленський відмовився від цієї ідеї не тому, що вибори неможливо провести, а тому, що це для нього особиста катастрофа й програш.

І тепер він ховається за тези про 6 мільйонів в окупації, 9 мільйонів біженців та військових. Причому влада розглядає військових виключно як статистів, які мають за когось проголосувати, а не як громадян, які мають право бути обраними!

Подивіться на весь цей «тімбілдинг» найпотужнішого лідера. Де його «п'ять-шість менеджерів»? Крім Татарова, майже всі в бігах. Із п'яти генеральних прокурорів каденції: Рябошапка, Венедіктова, Костін, Кравченко — четверо за кордоном! У країні залишився тільки Луценко.

Чи сяде Зеленський? Що-що? Сяде? Він піде від влади лише тоді, коли отримає від американців гарантії «золотого парашута». Його оточення, Умєров, Арахамія, усе майно й заначки тримають у США, бо знають, що в Україні їх чекає тюрма. Вони тут не залишаться.

Запит на покарання та реальність повернення військових

Але є один важливий момент. В Україні сьогодні запит на покарання набагато сильніший, ніж запит на справедливість. Люди втомилися й хочуть бачити невідворотність покарання.

Коли мені кажуть: «От закінчиться війна, хлопці повернуться з фронту й наведуть порядок», я запитую: а що ще ми маємо зробити замість вас? Повоювати — повоювали. Тепер ще й порядок за вас наводити? Чимало військових кажуть простіше: «Закінчиться війна — куплю квиток і на пів року виїду звідси, бо дивитися на цей цирк немає сил».

А ті, хто повернуться, вирішують проблеми зовсім інакше, ніж цивільні. У військових усе просто: з'явилася проблема — кинув гранату або зробив постріл, і проблеми немає. І коли нам розказують про «адаптацію військових до цивільного життя», я сміюся. Як ви хочете адаптувати людину, яка п'ять років гнила в окопах, до вашого життя з «лате на банановому молоці»? Це вас, цивільних, уже треба адаптовувати під військових!

Тому чи сяде Зеленський і його камадрилья залежить виключно від того, чи будуть «фаберже» у нового президента та нового, дійсно незалежного генерального прокурора.

Імунітет президента, переляк «зелених» і коаліція порятунку

У Чорногорії зараз змінюють законодавство, щоб забрати у президента імунітет щодо корупційних злочинів. А в нас Зеленський має імунітет від усього, крім державної зради. І коли він цинічно запитує: «А хіба в антикорупційних органів є до мене питання?», то відповім: питань немає лише тому, що поки ти президент, тебе за законом навіть допитати неможливо.

Розповідати про імпічмент — це маразм. Для цього треба зібрати конституційну більшість, а то й три чверті голосів — 338 народних депутатів! Сьогодні навіть просту більшість без «моношашечок» зібрати нереально. А самі «Слуги» проти Зеленського ніколи не проголосують, бо поки йде війна й немає виборів їм теж тепленько.

Але уявімо, що настане цілковите перемир'я. Народ одразу скаже: «Вперед на вибори!». Припустимо, новим президентом стає Залужний і каже: «Мені потрібен генеральний прокурор Лапін». Це, звісно, жарт, але ви думаєте, цей парламент не проголосує? Проголосують як зайчики!

Юрій Луценко правильно нагадав приклад 2014 року: тоді комуністи й «регіонали» з переляку голосували за Турчинова й усе, що було треба для порятунку держави. Бо дамоклів меч кримінальних проваджень нікуди не дівається: одного генпрокурора відсторонив, виконувача обов'язків призначив — і «зелені» проголосують за все, що треба.

Що може змінити одна фраза Зеленського

Сьогодні Зеленський міг би зробити один простий і потужний крок, вийти й сказати: «Народ, забудьте про вибори, я на другий термін не йду. Наш фартовий потяг зупинився». Одна ця фраза одразу остудила б усіх «слуг», які розраховували пропетляти й удруге заскочити в парламент на його рейтингу. Влада перестала б думати про рейтинги й почала б думати про порятунок країни та відмивання власного бруду. Монокоаліції давно немає. Є пів сотні депутатів під загрозою реальних строків, і дехто вже свої строки отримав. Нам потрібна не коаліція «єдності», бо як можна «єднатися» з безуглими, а коаліція й уряд порятунку. Позафракційний, не за партійними квотами, а фаховий.

Такий уряд порятунку вже був після Майдану, коли Яценюк узяв порожню казну й розвалений бюджет. А що вони залишили «зеленим» у 2019-му? Стабілізований фронт, сотні мільярдів гривень на рахунках і початок виплати зовнішнього боргу. Людей, які вміють керувати державою, у країні вистачає. Для цього потрібно лише дві речі: щоб Зеленський заявив про відмову від другого терміну, і щоб новий генеральний прокурор підписав підозри по депутатах, де є неспростовні докази.

Звісно, у війні винна тільки Росія — це вона на нас напала й вбиває наших людей. Але корупційна іржа роз'їдає державу зсередини не менш ефективно за ворожу артилерію.

Корупційні потоки Банкової та страх перед Трампом

Наші корупціонери вбивають не менше українських солдатів, ніж росіяни. Браковані міни — це втрачена позиція, це загиблі хлопці, це оточення чи полон. Усі корупційні потічки формуються на місцях, але течуть у бездонне море Банкової. І якщо Зеленський мовчить, значить, зупинятися він не збирається, поки є хоч якийсь лаг часу.

Володимир Олександрович колись казав у інтерв'ю: «Я хочу бути президентом, якого через 5 років не будуть доганяти». Будуть, Вова, доганяти! І підстав для цього — греблю гати.

Згадаймо епопею з корисними копалинами. Трамп фактично поставив ультиматум: якщо Зеленський не вибачиться за скандал в Овальному кабінеті, він вийде в Конгрес і все розкаже. Мова йшла не просто про крадіжки, а про те, скільки майна «зелені» накупили по світу за час війни — ці речі доводяться дуже легко.

Зеленський злякався. Нам тоді ж справді призупинили поставки снарядів і розвідданих, і якби не наші дрони — фронт би не втримали. Після цього вибачилися, Свириденко підписала угоду, а парламент всліпу віддав наші надра.

І не треба розказувати казки, ніби «американці захищатимуть свої інвестиції». Вони за ці копалини грошей ще не платили. У нас он завод «Кока-Коли» розгатили, німцям «Кромберг енд Шуберт» у Житомирі рознесли — хтось їх захистив? Замість нас сюди ніхто воювати не прийде!

Справи чекають свого часу

Тому питання посадки Зеленського після каденції — навіть не предмет для дискусій. Одразу після втрати імунітету всі закриті та призупинені справи піднімуться нагору. І ми нарешті дізнаємося не лише про те, хто такий «Вова з Династії», а й про те, хто купував ті знамениті штори й вибирав шпалери.

Усі кримінальні провадження, які зараз приппадають пилом у ДБР через президентський імунітет, нікуди не зникли. Зокрема й та справа, яку свого часу порушував Ігор Лапін. Вона спокійно лежить і чекає. Прийде час — піднімемо!

Читай нас у Telegram та Sends