Кістки горла тварини з Китаю вказали на можливе ссання молока — Science News
Дослідження скам’янілості з Внутрішньої Монголії в Китаї показало, що напівводна тварина Megacauda sungei, яка жила близько 165 млн років тому, у дитинстві, ймовірно, могла ссати молоко матері. Аналіз кісток її горла вказує на наявність анатомічних структур, потрібних для ссання та ковтання без потрапляння їжі до дихальних шляхів, повідомляє Science News.
Рідкісно збережені кістки горла
Скам’янілість наприкінці 2015 року знайшли місцеві фермери в покинутому кар’єрі в місцевості Сяїнцзи. Темні кістки були в темній кам’яній плиті, через що їх було складно досліджувати. У 2022 році міжнародна група на чолі з палеонтологом Чже-Сі Ло з Університету Чикаго та фахівцями Палеонтологічного музею Ляоніну при Шеньянському педагогічному університеті застосувала рентгенівську флуоресценцію, щоб чіткіше відокремити кістки від породи.
Науковці віднесли тварину до докодонтів — великої й різноманітної сестринської групи сучасних ссавців, яка вимерла приблизно 100 млн років тому. Відсутність молочних зубів свідчить, що особина була дорослою на момент смерті. Вона важила орієнтовно від 1 до 2 кг, була приблизно вдвічі важчою за споріднених тварин того часу та найбільшою серед представників свого виду.
Плавець і хижак
Майже повний скелет свідчить, що Megacauda sungei значну частину життя проводила у воді. Вона мала широкий сплющений хвіст із розширеними кістками, подібний до хвостів сучасних качкодзьобів і бобрів, що вказує на її здатність плавати. Назва Megacauda частково означає «великий хвіст».
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Комп’ютерна томографія фрагментів скам’янілості показала, що тварина мала короткі ноги та довгі ступні. Імовірно, така будова давала їй змогу пересуватися і на суходолі, і у воді. Її зуби були схожими на різальні леза та пристосованими для полювання на живу здобич, зокрема саламандр, риб та інших водних безхребетних.
Анатомічні ознаки ссання
Найважливішою знахідкою стали частини піднебіння та невеликі під’язикові кістки, що підтримують язик. У сучасних ссавців ці структури підтримують м’яке піднебіння та м’язи, які просувають їжу горлом і не дають їй потрапити до дихальних шляхів. Дослідники віртуально реконструювали м’язи горла Megacauda, порівнявши її рештки з анатомією сучасних тварин, зокрема опосумів.
Автори роботи дійшли висновку, що Megacauda, імовірно, пила, ковтала та ссала молоко подібно до сучасних ссавців. Водночас палеонтологи зазначають, що м’які тканини, зокрема молочні залози, у викопному літописі не зберігаються. Тому точно встановити час виникнення вигодовування молоком складно.
