ТЦК відмовив дітям загиблого у виплаті 15 млн грн через прописку
Запорізький окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову ТЦК та СП прийняти заяви чотирьох дітей загиблого військовослужбовця на одноразову грошову допомогу. У ТЦК заявили, що документи подали не за місцем реєстрації та ще й не за встановленою формою, однак суд встановив, що правила дозволяють звертатися до ТЦК незалежно від прописки. Орган зобов’язали прийняти документи та продовжити процедуру їх розгляду.
Йдеться про справу № 280/6027/26, яку розглянув Запорізький окружний адміністративний суд. Позивачами стали четверо дітей військовослужбовця, який загинув під час проходження служби у Збройних силах України. 19 квітня 2026 року в інтересах дітей оформили заяви на одноразову грошову допомогу у зв’язку із загибеллю їхнього батька. Йшлося про виплату, передбачену для членів сімей загиблих військовослужбовців під час воєнного стану.
Через представника діти надіслали до районного ТЦК та СП цінним листом заяви та необхідні документи. Йшлося про одноразову допомогу у розмірі 15 млн грн. Але 29 квітня ТЦК та СП чотирма окремими листами відмовився приймати заяви до подальшого розгляду.
Причин назвали дві. У ТЦК вважали, що заяви були складені у довільній формі. Крім того, документи, на думку представників центру, подали не за належним місцем. Саме цю відмову діти загиблого і оскаржили в суді.
ТЦК посилався на місце реєстрації
У суді представники ТЦК та СП наполягали, що заяви потрібно було подавати до центру за місцем реєстрації заявників. Також ТЦК заявив, що документи мали бути оформлені за встановленою формою. На думку відповідача, подані заяви цій вимозі не відповідали. Через це ТЦК просив суд відмовити дітям у задоволенні позову.
Позивачі із цим не погодилися. Вони наголосили, що закон не вимагає звертатися саме до ТЦК за місцем реєстрації. До того ж їхнього батька свого часу мобілізували через цей територіальний центр. Тому, на думку дітей, у ТЦК не було підстав просто повертати документи та припиняти їхній розгляд.
Що сказано в законі
Суд звернув увагу на правила, за якими родини загиблих військових отримують одноразову грошову допомогу. Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає таку допомогу як гарантовану державою виплату. Право на неї, зокрема, мають діти загиблого військовослужбовця.
Виплата передбачена у випадку загибелі військового під час виконання обов’язків військової служби. Розподіл допомоги між тими, хто має на неї право, відбувається рівними частинами. Тобто сума виплати залежить від кількості членів сім’ї, які мають відповідне право та звернулися за допомогою.
У цій справі суд також застосував Порядок, затверджений наказом Міністерства оборони України №45 від 25 січня 2023 року. Саме цей документ визначає, як члени сім’ї загиблого військовослужбовця мають звертатися за допомогою та як ТЦК повинен опрацьовувати документи.
Чи важлива прописка
Це стало одним із головних питань у справі. Суд звернув увагу на пункт 4.1 Порядку №45. У ньому прямо зазначено, що члени сім’ї можуть звертатися до районного або міського ТЦК та СП незалежно від місця реєстрації.
Тобто вимога звертатися виключно за пропискою в цьому випадку не відповідає встановленому порядку. Аналогічне правило прямо передбачене і в самому наказі Міноборони: заява подається до районного або міського ТЦК незалежно від місця реєстрації заявника. Суд також зазначив, що районний або міський ТЦК повинен не просто прийняти документи, а й передати їх далі за процедурою.
Після отримання необхідного пакета документів ТЦК має завірити копії та не пізніше семи робочих днів направити матеріали до обласного ТЦК та СП за підпорядкуванням. Якщо якихось документів не вистачає, це також не означає, що заяву можна просто не приймати. Порядок передбачає, що ТЦК має вживати заходів для пошуку відсутніх документів, зокрема надсилати відповідні запити до військової частини, медичного закладу або інших органів.
Що із формою заяви
Окремо суд розглянув аргумент ТЦК про те, що заяви нібито були складені неправильно. Під час розгляду справи суд перевірив документи, які подали діти загиблого військового. У результаті суд встановив, що заяви відповідали формі, передбаченій додатком 1 до Порядку №45.
Тому й ця причина відмови не знайшла підтвердження. Іншими словами, суд не побачив підстав для того, щоб ТЦК відмовлявся приймати документи через форму заяв або місце реєстрації дітей.
ТЦК не вирішує питання про виплату одноосібно
Важливим є і те, що районний ТЦК на цьому етапі не ухвалює остаточного рішення про призначення або відмову у виплаті. Його завдання — прийняти документи, перевірити їх, оформити матеріали та передати їх далі за процедурою.
Після цього обласний ТЦК перевіряє отримані документи та встановлює, хто документально підтвердив своє право на допомогу. Потім матеріали передаються далі для розгляду питання про призначення виплати. Тому районний ТЦК, на думку суду, не мав підстав самостійно блокувати рух заяв через прописку.
Що вирішив суд
Запорізький окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов дітей загиблого військовослужбовця. Суд визнав протиправною відмову ТЦК та СП, оформлену чотирма листами від 29 квітня 2026 року. Також ТЦК зобов’язали виконати передбачену Порядком №45 процедуру. Тобто прийняти документи дітей, опрацювати їх і направити матеріали до обласного ТЦК та СП за підпорядкуванням.
Водночас важливо: суд не постановив безпосередньо виплатити дітям 15 млн грн. Рішення стосується незаконної відмови ТЦК прийняти документи та зобов’язання продовжити процедуру розгляду заяв. Таким чином, питання про призначення самої допомоги має пройти передбачені законом етапи.
Чому це рішення важливе
У цій справі суд фактично підтвердив просте правило: члени сім’ї загиблого військовослужбовця не повинні шукати ТЦК виключно за місцем своєї реєстрації. Порядок №45 дозволяє подати заяву до районного або міського ТЦК незалежно від прописки. А вже сам ТЦК має прийняти документи та передати їх далі за встановленою процедурою.
Тому відмова лише через те, що заявник зареєстрований в іншому місці, не відповідає цьому порядку. У цій справі суд також звернув увагу на загальний принцип роботи органів влади: вони повинні діяти лише в межах повноважень і способом, який прямо передбачений законом. Судове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30 днів.
