ПАРЄ закликала Європу посилити підтримку українських ветеранів
Парламентська асамблея Ради Європи 29 вересня розглянула та проголосувала за два документи про підтримку ветеранів, зокрема українських військових, які отримали інвалідність через війну. Йдеться про спільний підхід до ветеранської політики в Європі та окрему підтримку українських військових після поранень і травм. Для України це може стати основою для нових програм допомоги, реабілітації та залучення міжнародних коштів.
Парламентська асамблея Ради Європи 29 вересня розглянула два важливі документи щодо підтримки ветеранів. Один із них стосується загальної ветеранської політики в Європі, другий — допомоги українським військовим, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій. На засіданні ПАРЄ відбулися голосування за проєкти резолюцій за обома доповідями. Першу доповідь підготувала українська депутатка Леся Забуранна, другу — польський сенатор Ян Філіп Лібіцький.
Перша доповідь має назву «До узгодженої політики щодо ветеранів у Європі». У документі йдеться про те, що країнам Європи потрібні спільні принципи допомоги людям після військової служби. ПАРЄ звертає увагу на масштаб проблеми. Через повномасштабну війну Росії проти України в Європі сформувалася найбільша спільнота ветеранів із часів Другої світової війни. За даними самої ПАРЄ, в Україні вже понад два мільйони ветеранів.
У документі пропонують не зводити ветеранську політику лише до окремих виплат. Підтримка має охоплювати здоров’я, психологічну допомогу, реабілітацію, навчання, роботу, житло та соціальний захист. Окремо ПАРЄ пропонує запровадити період посиленої підтримки після завершення служби. У проєкті йдеться щонайменше про три роки, протягом яких ветеран має отримувати активну допомогу в адаптації до цивільного життя.
Також у документі пропонується створювати єдині точки доступу до послуг для ветеранів, цифрові сервіси та реєстри. Окрему увагу приділяють психічному здоров’ю, травмам і протезуванню.
Окрема резолюція стосується українських військових
Другий документ має назву «Потреба системної підтримки українських військових, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій». Його доповідачем був польський сенатор Ян Філіп Лібіцький. ПАРЄ називає зростання кількості військових і цивільних людей з інвалідністю одним із найбільших довгострокових соціальних викликів для України. У документі наголошується, що відповідати на цю проблему мають не лише Україна, а й інші європейські держави.
Йдеться насамперед про реабілітацію, протезування та повернення людей до повноцінного життя. У доповіді також окремо розглядаються потреби жінок, людей із сенсорними порушеннями та інших груп, які можуть потребувати додаткової підтримки. Для України це важливо ще й тому, що ветеранська політика вже формується під час повномасштабної війни. Під час підготовки доповіді ПАРЄ консультувалася з українськими громадськими організаціями, зокрема Veteran Hub, «Принцип», «Юридичною сотнею» та «Простором Можливостей».
Чого хочуть від європейських партнерів
Окремий блок стосується міжнародної допомоги. Україна та її партнери вже працюють над створенням Мультидонорського фонду підтримки ветеранів, який має об’єднати ресурси різних країн і допомогти розвивати систему підтримки в Україні. Ідея такого фонду обговорюється Україною та Канадою щонайменше з початку 2026 року.
За словами Забуранної, тепер важливо, щоб європейські держави долучалися до такого фінансування не лише політично, а й грошима та конкретними програмами. Йдеться про допомогу з лікуванням і протезуванням, підготовку українських реабілітологів, протезистів і фахівців із психічного здоров’я. Також серед можливих напрямів — підтримка ветеранів, які тимчасово перебувають за кордоном, та допомога людям, постраждалим від мін.
Що з російськими активами
Ще одна тема, яку порушують у зв’язку з підтримкою України, — використання заморожених російських активів. Втім, важливо не змішувати різні рішення ПАРЄ. Окремо від ветеранських документів у Раді Європи просувається ініціатива щодо використання заморожених російських державних активів для виплати компенсацій Україні. Комітет ПАРЄ з правових питань уже підтримав таку ідею та запропонував створити спеціальний механізм для виплат Україні.
Тому можливість використовувати російські активи для довгострокової ветеранської підтримки наразі варто розглядати як політичну пропозицію, а не як уже ухвалене рішення про виділення конкретних коштів.
Український досвід хочуть використати в Європі
Ще один важливий момент — Україна в цьому процесі виступає не лише отримувачем допомоги. ПАРЄ вивчала український досвід під час підготовки загальної ветеранської політики. Українські громадські організації вже створили власні моделі супроводу ветеранів та їхніх родин, а їхні напрацювання стали частиною матеріалів для європейської доповіді.
У самій ПАРЄ наголошують, що український досвід може бути корисним і для інших країн. Причина проста: після завершення сучасних воєн питання повернення військових до цивільного життя не зникатиме, а кількість людей, які матимуть досвід служби, зростатиме.
Що це означає на практиці
Для України рішення ПАРЄ насамперед означає політичну підтримку та спільні європейські рекомендації. Це не означає, що ветерани автоматично отримають нові виплати чи безоплатне лікування в інших країнах. Резолюції ПАРЄ не замінюють українських законів і самі по собі не створюють окремого бюджету. Але вони можуть стати основою для подальших рішень урядів країн Ради Європи, міжнародних програм і донорських проєктів.
Найбільш практичними напрямами можуть стати лікування та реабілітація за кордоном, протезування, підготовка українських фахівців, психологічна допомога, працевлаштування та підтримка ветеранів під час повернення до цивільного життя. У підсумку ПАРЄ фактично формує спільне бачення того, якою має бути ветеранська політика в Європі. Для України це особливо важливо через масштаб війни та кількість людей, які вже мають або матимуть досвід військової служби.
За словами Лесі Забуранної, наступне завдання — перевести ці політичні рішення у конкретні програми та ресурси. І саме від подальших дій урядів та міжнародних партнерів залежатиме, наскільки рішення ПАРЄ матимуть практичний результат для українських ветеранів. Про це повідомила народна депутатка Леся Забуранна.
Генпрокурор Кравченко або представники його відомства не братимуть участі у засіданні Парламентської мережі з питань становища дітей в Україні.
