Астрономи описали кандидата на перший відомий мікроблазар — Live Science
Міжнародна група астрономів описала об’єкт IRAS 18293-0941 як найпереконливішого кандидата на мікроблазар — клас космічних об’єктів, існування якого давно передбачали, але досі не підтверджували спостереженнями. За даними Live Science, об’єкт розташований у Чумацькому Шляху приблизно за 12 тисяч світлових років від Землі та прихований за завісою пилу.
Подвійна система з чорною дірою
IRAS 18293-0941 є подвійною системою, у якій чорна діра та гаряча гігантська зоря обертаються одна навколо одної з періодом 11 днів. Речовина зорі потрапляє до чорної діри, а частина матеріалу викидається в навколишній простір двома протилежно спрямованими струменями частинок і випромінювання. За висновком дослідників, один із цих струменів спрямований у бік Землі.
Блазари належать до найенергетичніших об’єктів у Всесвіті. Це різновид квазарів, у яких надмасивна чорна діра поглинає речовину своєї галактики та викидає частину її у вигляді двох потужних струменів частинок і випромінювання. Блазаром вважають об’єкт, один із релятивістських струменів якого спрямований безпосередньо до Землі. Раніше астрономи відкрили менші аналоги квазарів — мікроквазари, а існування менших аналогів блазарів лише припускали.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Ознаки кандидата
Для спостережень IRAS 18293-0941 автори роботи використали обсерваторію Калар-Альто в Іспанії, Європейську мережу радіоінтерферометрії з наддовгою базою, радіотелескопний комплекс MeerKAT у Південній Африці та архівні дані Very Large Array у США. Вони виявили потужне випромінювання в різних ділянках електромагнітного спектра й ознаки взаємодії струменів із навколишнім середовищем.
Водночас об’єкт не продемонстрував швидкої зміни яскравості, яку теоретично очікують від мікроблазарів. Такі зміни мають посилюватися через доплерівське підсилення, коли струмінь спрямований до Землі. Провідний автор дослідження Хосеп Марті припустив, що швидкі коливання яскравості може згладжувати газова хмара навколо системи. Дослідники також перевіряють, чи є ділянка позаду об’єкта гарячою точкою, де протилежний струмінь нагріває міжзоряне середовище.
